Значення
-
(вживається переважно в однині) Мистецтво, що відображає дійсність у художніх звукових образах, а також твори цього мистецтва.
-
Звуки, що є результатом творчого поєднання тонів, мелодій, гармоній та ритму.
-
(розм.) Оркестр, музичний колектив або група музикантів.
-
(перен., розм.) Гучна, незвична або хаотична сума звуків, галас.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. музика, р. музики, д. музиці, з. музику, о. музикою, м. музиці, к. музика