пророкотітися

[prorokotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (Про звук, шум) Розпочатися, виникнути з гуркотом, грохотом, гучним рокотом; залунати, пролунати.

  2. (Перен., розм.) Швидко та голосно проговорити, вимовити щось; випалити, вибалакати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я пророкочуся, ти пророкотишся, він пророкотиться, ми пророкотимося, ви пророкотитеся, вони пророкотяться

Більше записів