1. (Про звук, шум) Розпочатися, виникнути з гуркотом, грохотом, гучним рокотом; залунати, пролунати.
2. (Перен., розм.) Швидко та голосно проговорити, вимовити щось; випалити, вибалакати.
пророкотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |