маринка

[mɑrɪnkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Риба родини коропових, що мешкає в гірських та передгірських річках Азії; відзначається наявністю чотирьох вусів і дрібною лускою.

  2. Продукт або страва, консервовані у маринаді з оцту, прянощів та спецій; спосіб консервування овочів, грибів, м’яса чи риби.

  3. Зменшувально-пестлива форма жіночого імені Марина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маринка, р. маринки, д. маринці, з. маринку, о. маринкою, м. маринці, к. маринко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘маринка’ має кілька значень, пов’язаних з рослинами та тканинами. У ботаніці це народна назва червоної сироїжки (Russula rosacea), а також сірого їстівного мухомора (Amanita spissa). У текстильній справі ‘маринка’ — це вовняна картата хустка. Походження слова не зовсім ясне. Можливо, воно пов’язане з назвою рослини марена, з якої добували червоний барвник для тканин, а також зазнало впливу жіночого імені Марина. Інша версія: це видозмінена назва ‘моримуха’ (мухомор), яку зблизили з іменем Марина або дієсловом ‘маринувати’.
Споріднені слова:марена, мухомор, сироїжка

Більше записів