маринад

[mɑrɪnɑd] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рідкий розчин (на основі оцту, вина, рослинної олії зі спеціями, соку цитрусових тощо), у якому витримують продукти (м’ясо, рибу, овочі, гриби) перед кулінарною обробкою для надання їм ніжності, соковитості та специфічного смаку й аромату.

  2. Страва (переважно овочева або грибна), приготовлена шляхом консервування в такому розчині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маринад, р. маринаду, д. маринадові, з. маринад, о. маринадом, м. маринаді, к. маринаде

Походження слова (Етимологія)

Слово «маринад» походить з французької мови, де «marinade» означає рідину з оцтом і прянощами для замочування продуктів. Французьке слово утворене від дієслова «mariner» (маринувати), яке, своєю чергою, походить з італійської «marinare» — спочатку означало солити рибу в розсолі. Італійське слово пов’язане з прикметником «marino» (морський), що походить від латинського «marinus» (морський). Таким чином, маринад буквально означає «морський» спосіб збереження їжі.
Споріднені слова:розсіл, оцет, прянощі

Більше записів