Значення
-
Спеціально обладнана гавань або пристань для стоянки, обслуговування та ремонту маломірних суден (яхт, катерів, моторних човнів).
-
Картина, на якій зображено морський пейзаж; жанр образотворчого мистецтва.
-
(рідко) Жіноче ім’я латинського походження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марина, р. марини, д. марині, з. марину, о. мариною, м. марині, к. марино
Походження слова (Етимологія)
Слово «марина» походить з французької мови, де marine означає «морський краєвид» або «морський флот». Французьке слово, у свою чергу, походить від італійського marina (узбережжя, морський краєвид), а те — від латинського marinus (морський), утвореного від mare (море). Латинське mare споріднене з давньоверхньонімецьким mari, давньоанглійським mere, литовським marios та ірландським more, що також означають «море». Слово «мариніст» (художник, який малює морські краєвиди) утворене, ймовірно, в російській мові.