1. Який не є винним, не має провини; невинний, безвинний.
2. Який не причетний до чогось, не має стосунку до певної дії чи події; непричетний.
3. Який не заслуговує осуду або покарання; безневинний.
неповинний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє. Небозі Ніби полегшало.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |