1. Такий, що не має жодного стосунку до чогось, не бере участі в чомусь, не є причетним до чого-небудь.
2. (У правничій термінології) Такий, що не має відношення до вчинення правопорушення або злочину; невинний.
непричетний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Здавалось, він був сам серед неосяжного безгоміння, в незмірній далечині від світу й людей, непричетний до життя, але близький до нього, як ніколи. І в цьому почутті страшної самотності, цілковитої втрати всіх зв’язків із навколишньою дійсністю і нового з нею поєднання була безтямна певність перемоги.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |