Словник Української Мови
Буква
1. Розмістити, розставити когось або щось у певному порядку, послідовності або на відповідних місцях (зазвичай про множину об’єктів).
2. Встановити, надати чомусь (наприклад, правилам, законам, нормам) обов’язкової сили, закріпити на офіційному рівні.
Приклад 1:
Щоб хоч троха захиститися від них, Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів і поуставляти їх перед кождим становищем як великі щити. Із-за тих щитів безпечно і вигідно стріляли молодці на монголів, кепкуючи собі з їх стріл.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”