1. Такий, що не має ніякої цінності, користі або практичного значення; безплідний, даремний.
2. Порожній, суєтний, несправжній (про життя, існування тощо).
3. Застаріле: слабкий, кволий, немічний.
марний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Після першого шоку — типові клопоти й хвилювання: невідомість, тривога за близьких, допити, обшуки, густа пелена інсинуацій і пліток, звільнення з роботи, переслідування родин ув’язнених, загроза психіатричних санкцій, перегодом шукання адвокатів — захід хоча й марний здебільшого, проте конечний, підготовка передач, виряджання до таборів… Увесь «джентльменський набір», добре знаний з відповідної мемуарної літератури. Наведу один промовистий документ, що зберігся в моєму архіві, — мій лист до В. Щербицького з приводу сина Надії Світличної Яреми, якого після її арешту забрали від родичів: ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ ВАСИЛЬОВИЧУ!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Коли се браття говорили, стояв Василь збоку та лиш усміхався, а сам такий марний, марний! Гірш моєї сестрички.
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”
Частина мови: прикментик () |