Значення
-
ІММОБІЛІЗА́ТОР, а, чол.
-
1. Електронний пристрій, призначений для блокування роботи двигуна автомобіля або іншого транспортного засобу з метою запобігання його несанкціонованому запуску та викраденню.
-
2. Медичний пристрій або засіб, що забезпечує нерухомість (іммобілізацію) певної частини тіла, кінцівки або хребта при переломах, травмах чи після операцій (наприклад, гіпсова пов’язка, шина, ортез).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іммобілізатор, р. іммобілізатора, д. іммобілізаторові, з. іммобілізатор, о. іммобілізатором, м. іммобілізаторі, к. іммобілізаторе