1. Такий, що не приносить і не може принести бажаних результатів; марний, безплідний, безрезультатний.
2. Такий, що не має достатньої підстави, причини; безпідставний, невиправданий.
3. (У значенні присудкового слова) Напрасний, марний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не приносить і не може принести бажаних результатів; марний, безплідний, безрезультатний.
2. Такий, що не має достатньої підстави, причини; безпідставний, невиправданий.
3. (У значенні присудкового слова) Напрасний, марний.
Приклад 1:
Опір ваш даремний, — чи сяк, чи так, а монголи розвалять ваші засіки і підуть своєю дорогою. Але вони не хотять тратити часу в вашій долині, не хотять проливати вашої крові і готові віддати вам полоняника за пропуск.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”