непосвяченість

1. Властивість за значенням прикметника “непосвячений“; стан людини, яка не має глибоких знань, досвіду або інформації в певній галузі, не обізнана з деталями, секретами чи особливостями якоїсь справи, професії, кола обізнаних осіб.

2. Відсутність посвячення (церемонії ініціації) у якусь таємну спільноту, знання або містичні практики; стан поза певним колом обраних, які володіють прихованим знанням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |