непосвяченість

[nɛposʋjɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “непосвячений“; стан людини, яка не має глибоких знань, досвіду або інформації в певній галузі, не обізнана з деталями, секретами чи особливостями якоїсь справи, професії, кола обізнаних осіб.

  2. Відсутність посвячення (церемонії ініціації) у якусь таємну спільноту, знання або містичні практики; стан поза певним колом обраних, які володіють прихованим знанням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непосвяченість, р. непосвяченості, д. непосвяченості, з. непосвяченість, о. непосвяченістю, м. непосвяченості, к. непосвяченосте

Більше записів