ІММОБІЛЬНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням іммобільний; нерухомість, нездатність до пересування або зміни положення. У медицині — стан вимушеної або патологічної нерухомості кінцівки чи всього тіла, спричинений травмою, захворюванням або лікувальною іммобілізацією. У переносному значенні — відсутність динаміки, застій у розвитку чого-небудь.
іммобільність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |