1. Який перебуває в стані спокою, нерухомий; позбавлений здатності рухатися.
2. спец. Який не підлягає мобілізації; не мобілізований.
іммобільний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває в стані спокою, нерухомий; позбавлений здатності рухатися.
2. спец. Який не підлягає мобілізації; не мобілізований.
Відсутні