Значення
-
(діал.) Місце, де випалюють або виготовляють поташ (карбонат калію, який використовувався для миловаріння, виробництва скла тощо).
-
(переносно, рідко) Місце, де панує неспокій, суєта, безлад; метушня, метушливе місце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марниця, р. марниці, д. марниці, з. марницю, о. марницею, м. марниці, к. марнице