1. Який характеризується метушнею, поспішними, невпорядкованими рухами або діями; клопіткий, суєтний.
2. Який викликає метушню, клопіт; пов’язаний з метушнею.
метушливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Після врочистої мовчазности бібліотеки, де лунке шепотіння й рип пера виростають у погрозу уявленої катастрофи, після книжкової тиші, коли біла одноманітність прямокутників паперу, книжок, лискованої площини стола замикає в собі обрій вражень, — зелень дерев і дитячий метушливий галас заспокоюють. Галас заспокоює тим, що дратує.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |