1. Такий, що не може довго сидіти спокійно на одному місці, постійно рухається, відчуває потребу в активності; невсидючий.
2. Перен. Надміру рухливий, метушливий, нездатний до тривалої, стабільної роботи або концентрації.
непосидливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |