Значення
-
марник — прибір або посудина для зберігання масла, сметани чи інших молочних продуктів; традиційний глиняний або керамічний контейнер з кришкою, поширений в українській селищній та хуторській культурі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марник, р. марника, д. марникові, з. марника, о. марником, м. марникові, к. марнику