Значення
- (Техніка) –
Ручне знаряддя для копання, риття, перекидання сипких матеріалів тощо, що складається з широкого, зазвичай плаского, металевого або дерев’яного полотна, насадженої на держак.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про людину, яка працює повільно, незграбно або нетямуще.
- (Техніка) –
Техн. Частина різних механізмів, машин або споруд, що за формою або функцією нагадує ручне знаряддя (наприклад, лопата екскаватора, лопата гвинта).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лопата, р. лопати, д. лопаті, з. лопату, о. лопатою, м. лопаті, к. лопато
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лопата’ походить від праслов’янського *lopata, яке, ймовірно, пов’язане з дієсловом *lopati ‘ляскати, плескати’ або зі словом *lapa ‘лапа’, через форму, що нагадує розчепірену долоню. Існує також версія про зв’язок з індоєвропейським коренем *lek- ‘гнути, вигинати’, що вказує на вигнуту форму знаряддя. Споріднені слова в інших мовах: литовське lópeta, латиське lāpsta, давньоіндійське aratníḥ ‘лікоть’.