Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто копає, риє землю; землекоп.
2. Історична назва учасника селянських загонів (копа) у XVI–XVIII століттях на Правобережній Україні, які виступали проти феодального гніту, зокрема під час Коліївщини.
3. Рідкісне: знаряддя для копання, риття (наприклад, лопата, мотика).
Приклад 1:
Кокорудз, Чернявський і д-р Копач./ 115 ÍÀÐÈÑ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐ À¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÒÅÀÒÐÓ Â Ã ÀËÈ×ÈͲ Щодо репертуару, то Губч ак, здебільша, орієнтувався на Над- дніпрянщину, перемелюючи старі переграні твори (“Нещасне ко- хання”, “Перехитрили”, “Жидівка-вихрестка”, “Ой не ходи, Гри- цю”, “Душогуби”, “Запорожець за Дунаєм”, “Шельменко-денщик”, “3агублений рай”, “Невольник”, “Наталка Полтавка”, “Сорочинсь- кий ярмарок”), або ставлячи не відомі досі на галицькій сцені: Арка- са “Катерина” 51, Яновської “Відьма” та “Дзвін до церкви скликає…, або Лісова квітка”, Тобілевича “Хазяїн” і “Бурлака”, Кропивницько- го “Пісні в лицях”, Стешенка “В народі”. Із галицьких авторів виставлено тоді: Франка “Будка ч.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Приклад 2:
– 83, 203, 212, 218, 220, 221, 226, 234, 244, 249, 272 Концевич Олекса (Олександр) – 34, 65, 82, 99, 112, 297, 317, 441, 530, 537 Копач Іван – 114, 121, 290 Копко Максим – 137, 144 Коралевич (Душинський) Михай- ло – 32, 73, 83, 143, 159, 160, 258, 276, 474 Коралевич (Коралевичівна) Іванна див. Біберовичева Іванна Корбич Галина – 483 Кордасевич (Кордасевичівна) Йоси- фа – 165, 166 Коритовський – 492 Кормош Теофіл – 26 Корнель (Соrnellе) П’єр – 31, 64, 285 Корнієнко Н.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”