Значення
- (Техніка) –
Той, хто копає, риє землю; землекоп.
- (Історія) –
Історична назва учасника селянських загонів (копа) у XVI–XVIII століттях на Правобережній Україні, які виступали проти феодального гніту, зокрема під час Коліївщини.
- (Техніка) –
Рідкісне: знаряддя для копання, риття (наприклад, лопата, мотика).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. копач, р. копач, д. копач, з. копач, о. копач, м. копач, к. копач
Походження слова (Етимологія)
Слово «копач» має кілька значень, але найпоширеніше — «той, хто копає». Воно походить від дієслова «копати», яке має давнє слов’янське коріння. Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах, наприклад, у словацькій «kopať», болгарській «копя», сербохорватській «копати». Також існує угорське слово «kapás» (мотичний), яке, ймовірно, запозичене зі слов’янських мов і пов’язане з тим самим коренем. Таким чином, «копач» — це питоме українське слово, що означає людину або інструмент для копання.