Загоюватися чи заживати — як правильно по-українськи
Правильне українське дієслово для позначення процесу відновлення тканин — «загоюватися», а не «заживати» — кальки з рос. «заживать».
Дієслово «заживати» в українській мові означає «починати жити заново, починати насолоджуватися чимось» і не може вживатися у медичному значенні.
Пояснення
«Заживати» — русизм у медичному вживанні (рос. «заживать»). Нормативне слово — «загоюватися»: рана загоюється, шрам загоїться. Слово «заживати» означає в українській мові зовсім інше: «починати жити добре» («нарешті заживемо!»).
Дієслово «загоюватися» утворене від «гоїти» — питомого українського слова зі значенням «лікувати, виліковувати». Воно точно відповідає медичному терміну cicatrisatio (загоєння, рубцювання). Натомість «заживати» у значенні відновлення тканин — це пряма калька з рос. «заживать» і є грубим суржиком. В українській класичній літературі «гоїти» і «загоїти» вживаються повсюдно: «гоїть рани час», «загоєна рана». Похідні: загоєння (іменник), загоєний (прикметник), незагоєний.
Правильно- Рана після операції загоюється без ускладнень.
- Лікар відзначив, що виразка загоїлася протягом двох тижнів лікування.
- Незагоєна рана потребує щоденних перев’язок та місцевої антибактеріальної терапії.
Неправильно- Рана після операції добре заживає.
- Лікар сказав, що виразка зажила за два тижні.
- Рана не заживає вже місяць.