Настій, настоянка чи настойка — як правильно по-українськи
Правильні українські фармацевтичні терміни: «настій» (infusum — водний витяг) і «настоянка» (tinctura — спиртовий витяг), а не «настойка» — калька з рос. «настойка».
«Настій» і «настоянка» не є синонімами: настій готують на воді, настоянку — на спирті.
Пояснення
«Настойка» — русизм (рос. «настойка»). Нормативні українські відповідники: «настій» (infusum — водний витяг) і «настоянка» (tinctura — спиртовий або водно-спиртовий витяг).
Ці слова не є синонімами: настій — на воді, настоянка — на спирті.
У українській фармакопеї розрізняють два поняття. Настій (infusum) — водний витяг рослинної сировини, отриманий заливанням окропом або холодною водою; настоянка (tinctura) — спиртовий або водно-спиртовий витяг.
Обидва ці форми є питомними українськими словами і вживаються у фармакопеї з XVI–XVII століть. Слово «настойка» запозичено з рос. «настойка» і є грубим суржиком на місці питомного «настоянки».
Правильно- Лікар призначив настій ромашки по 1 столовій ложці тричі на день.
- Фармацевт видав пацієнту настоянку гледовиці по 20 крапель двічі на день.
- У народній медицині настій з ліпацького цвіту вживають для заспокоєння нервової системи.
Неправильно- Лікар призначив настойку ромашки по 1 столовій ложці тричі.
- Фармацевт видав настойку гледовиці по 20 крапель.
- Настойка з ліпацького цвіту заспокоює нервову систему.