Млявий чи в’ялий — як правильно по-українськи
У медичному контексті для позначення зниженого м’язового тонусу, відсутного напруження або відповідної реакції правильно вживати «млявий», а не «в’ялий» — кальку з рос. «вялый».
«Млявий» відповідає лат. flaccidus і вживається у поєднаннях: млява параліч, млявий парез, млявий пульс.
Пояснення
«В’ялий» в медичному вживанні — русизм (рос. «вялый»). Нормативне слово — «млявий» (від питомного «мляво», пор. лат. flaccidus). Уживається: млява параліч, млявий парез, млявий пульс, млява шкіра.
Українське «млявий» — питомне слово, що точно передає медичне поняття лат. flaccidus — означає знижений тонус, відсутність напруження, відповідну реакцію.
Термін вживається для опису м’язового тонусу, дихання, пульсу, паралічу: млява параліч (flaccid paralysis), млявий парез, млявий пульс, млява шкіра. «В’ялий» запозичено з рос. «вялый» і в медицинському вживанні є суржиком. У побутовому мовленні «млявий» і «в’ялий» вживаються як синоніми, проте у медичній мові превагу рекомендується «млявий».
Правильно- Млява параліч нижніх кінцівок виникла внаслідок травми спинного мозку.
- Пальпація виявила млявий пульс на променевій артерії.
- М’язовий тонус млявий, колінні рефлекси знижені.
Неправильно- В’яла параліч нижніх кінцівок виникла після травми.
- Пальпація виявила в’ялий пульс.
- М’язовий тонус в’ялий, рефлекси знижені.