«Старий» чи «давній» — вік чи тривалість?

Приятель може бути давнім, а не старим. Давній — це про тривалість стосунків, а не про вік. Старий стосується лише вікової зношеності предмета чи особи.

Антоненко-Давидович пояснює: «Іноді доводиться чути: „Ми з вами – старі приятелі“, – хоч обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони – старі? Вони – давні приятелі». Прикметник старий стосується віку, напр.: „Ми з вами – старі обоє» (з живих уст). Прикметник давній передає давність, старовиність знайомства або звички. Природніше казати: давня звичка, давнє правило, а не стара звичка, не старе правило. Зате цілком слушно: стара зброя або застаріла зброя, старі поняття.