1. Мова італійської підгрупи романської групи індоєвропейської сім’ї, що була поширена в Стародавньому Римі та Лації; мертва мова, що є основою для сучасних романських мов, а також наукової та церковної термінології.
2. Народ, що населяв у стародавні часи область Лацій в центральній Італії та дав назву латинській мові.