Значення
- (Юриспруденція) –
Надати чомусь законності, визнання, правомірності; підтвердити або встановити законний статус, авторитет чи відповідність нормам.
- (Юриспруденція) –
У політичному та соціальному контексті — визнати владу, інституцію, процедуру або право на підставі відповідності прийнятим нормам, законам або суспільним уявленням про справедливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я легітимізую, ти легітимізуєш, він легітимізує, ми легітимізуємо, ви легітимізуєте, вони легітимізують