Значення
- (Юриспруденція) –
Набувати законності, визнання відповідно до чинних законів, правових норм або суспільних уявлень; ставати легітимним.
- (Юриспруденція) –
Отримувати підтвердження своїх повноважень, правомірності існування чи дій через формальну процедуру, голосування або суспільну згоду.
- (Соціологія) –
(У політиці, соціології) Набувати суспільної підтримки та визнання, що ґрунтується на довірі та відповідності очікуванням більшості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я легітимізуюся, ти легітимізуєшся, він легітимізується, ми легітимізуємося, ви легітимізуєтеся, вони легітимізуються