Значення
- (Історія) –
Прибічник легітимізму — політичної теорії, що визнає історичне право династій на верховну владу та обстоює законність монархічного правління, особливо після Великої французької революції.
- (Історія) –
Представник або послідовник династичної гілки, яка вважається законною (легітимною) у протиставленні до узурпаторів чи інших претендентів на престол.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легітиміст, р. легітиміста, д. легітимістові, з. легітиміста, о. легітимістом, м. легітимісті, к. легітимісте