легітимізований

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Який набув законності, визнання згідно з чинними нормами, правилами або суспільними уявленнями; той, що має легальний статус або авторитет.

2. (Юриспруденція) –

   Який отримав офіційне підтвердження або санкцію від уповноваженої інстанції (наприклад, влади, установи).

3. (Юриспруденція) –

   (У політичній та соціальній сфері) Який визнається законною, правомочною владою або інституцією, що має повноваження на підставі закону або народної волі.

Правопис та відмінювання