легітимізм

Значення

1. (Історія) –

   Політична доктрина, що визнає законною лише спадкову монархію та заперечує право народу на усунення чи обрання правителів, зокрема після Великої французької революції.

2. (Історія) –

   Історична назва політичної течії у Франції XIX століття, прихильники якої підтримували династію Бурбонів і принцип спадкової монархії.

3. (Юриспруденція) –

   У ширшому сенсі — принципова прихильність законній, визнаній владі та дотримання правових норм у політичній діяльності.

Правопис та відмінювання