легітимізація

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Процес надання законності, визнання правомірності або встановлення відповідності чого-небудь (влади, інституції, порядку, дій) існуючим правовим нормам, законам або суспільним усталенням.

2. (Соціологія) –

   У політичній та соціальній практиці — дії, спрямовані на досягнення визнання, підтримки та довіри з боку суспільства або міжнародної спільноти, що робить певний статус, інституцію або владу легітимною (законною та морально виправданою в очах людей).

3. (Соціологія) –

   У ширшому сенсі — процес або результат визнання чогось правомірним, авторитетним, істинним або соціально прийнятним.

Правопис та відмінювання