ключ

Значення

1. Пристрій для відмикання та замикання замка, який має унікальну форму, що відповідає секрету конкретного механізму.

2. У архітектурі: замковий камінь склепіння або арки.

3. Інструмент для обертання гайок, болтів або регулювальних вузлів, що має різні форми робочої частини (гвинтовий, розвідний, торцевий тощо).

4. Знак при ключовому носії в музиці, що визначає висоту та назву нот на нотному стані (скрипковий, басовий, альтовий ключ).

5. Умовний знак для розшифрування, розуміння чогось; шифр або код для читання закодованого тексту.

6. Переносно: найважливіша умова, засіб для досягнення, розуміння або пояснення чогось (ключ до успіху, ключ до розгадки).

7. Джерело, природне або штучне виходження підземних вод на поверхню; криниця, струмок, що витікає з-під землі.

8. У техніці: пристрій для замикання та розмикання електричного кола, керування приладами (телеграфний ключ, ключ запалювання).

9. У друкарстві та інформатиці: будь-яка кнопка на клавіатурі, панелі приладів.

10. У спорті: початковий пункт траси змагань з орієнтування або вид вправ у гімнастиці (стрибок з опорою).

Правопис та відмінювання

Походження слова (Етимологія)