1. З’єднувати кінці чогось, з’єднувати частини в одне ціле, утворюючи замкнений контур або коло.
2. Приводити в дію механізм, що блокує або фіксує щось; закривати на замок, засув, щільно зачиняти.
3. Ставати останнім, завершальним ланом у чомусь; завершувати собою ряд, колону, процесію тощо.
4. У техніці та електротехніці: з’єднувати провідниками полюси джерела струму або кінці електричного кола для утворення шляху проходження електричного струму.
5. У психології та розмовній мові: ставати замкнутим, обмежувати контакти з навколишнім світом, заглиблюватися в себе.
6. У логіці та математиці: мати властивість, за якої результат операції над елементами множини належить до тієї самої множини.