замикати

[zɑmɪkɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. З’єднувати кінці чогось, з’єднувати частини в одне ціле, утворюючи замкнений контур або коло.

  2. Приводити в дію механізм, що блокує або фіксує щось; закривати на замок, засув, щільно зачиняти.

  3. Ставати останнім, завершальним ланом у чомусь; завершувати собою ряд, колону, процесію тощо.

  4. У техніці та електротехніці: з’єднувати провідниками полюси джерела струму або кінці електричного кола для утворення шляху проходження електричного струму.

  5. У психології та розмовній мові: ставати замкнутим, обмежувати контакти з навколишнім світом, заглиблюватися в себе.

  6. У логіці та математиці: мати властивість, за якої результат операції над елементами множини належить до тієї самої множини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я замикаю, ти замикаєш, він замикає, ми замикаємо, ви замикаєте, вони замикають

Більше записів