Значення
-
З’єднувати кінці чогось, з’єднувати частини в одне ціле, утворюючи замкнений контур або коло.
-
Приводити в дію механізм, що блокує або фіксує щось; закривати на замок, засув, щільно зачиняти.
-
Ставати останнім, завершальним ланом у чомусь; завершувати собою ряд, колону, процесію тощо.
-
У техніці та електротехніці: з’єднувати провідниками полюси джерела струму або кінці електричного кола для утворення шляху проходження електричного струму.
-
У психології та розмовній мові: ставати замкнутим, обмежувати контакти з навколишнім світом, заглиблюватися в себе.
-
У логіці та математиці: мати властивість, за якої результат операції над елементами множини належить до тієї самої множини.
Правопис та відмінювання
я замикаю, ти замикаєш, він замикає, ми замикаємо, ви замикаєте, вони замикають