замикання

[zɑmɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “замикати” — переведення механізму (замка, вимикача тощо) у стан, що робить щось недоступним, закритим або вимкненим; стан, що виникає внаслідок такої дії.

  2. (психол.) У психології — особливий механізм пам’яті, що полягає у миттєвому, одноразовому запам’ятовуванні події, яка справила сильне емоційне враження.

  3. (техн.) У техніці — стан електричного кола, коли струм проходить коротким шляхом між провідниками з різним потенціалом через пошкодження ізоляції або помилкове з’єднання; коротке замикання.

  4. (мат., інформ.) У математиці та програмуванні — функція, яка зберігає посилання на змінні зі свого лексичного контексту, навіть коли виконується поза ним.

  5. (геогр.) У географії — точка, де річка, повертаючи, найбільш наближається сама до себе, утворюючи вузьку смугу суходолу між двома ділянками русла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. замикання, р. замикання, д. замиканню, з. замикання, о. замиканням, м. замиканні, к. замикання

Більше записів