1. Фортифікаційна споруда, укріплена резиденція феодала, що зазвичай складається з веж, мурів, ровів та інших оборонних елементів.
2. Палац, розкішна велика будівля або комплекс будівель, часто історичної цінності, що може мати оборонні риси.
3. Пристрій для запирання дверей, скринь, воріт тощо, що діє за допомогою спеціального ключа, коду чи механізму.
4. У зброярстві — частина вогнепальної зброї, механізм для здійснення пострілу.
5. У техніці — пристрій для з’єднання або фіксації рухомих частин механізму.
6. У анатомії — кісткове зчленування нижньої щелепи з основою черепа (скронево-нижньощелепний суглоб).
7. У географії — назва деяких скелястих утворень, гір або урочищ, що своєю формою нагадують замок (наприклад, “Тустань” — давньоруський наскальний замок-фортеця).