Значення
- (Техніка) –
Основний, опорний конструктивний елемент споруди, виробу або конструкції, що забезпечує їхню міцність, стійкість та форму.
- (Філософія) –
Переносно — основа, базис, структура чого-небудь (наприклад, ідей, теорії, організації).
- (Техніка) –
У техніці — жорстка основа, на якій монтуються та кріпляться різні деталі механізму, приладу, транспортного засобу тощо.
- (Техніка) –
У будівництві — просторова конструкція зі стійок, балок та ригелів, що утворює основу будівлі.
- (Інформаційні технології) –
У комп’ютерній графіці та анімації — тривимірна модель об’єкта, що складається з вершин і ребер, без поверхні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каркаси, р. каркаса, д. каркасові, з. каркас, о. каркасом, м. каркасі, к. каркасе