Значення
- (Техніка) –
Основний каркас, основа будь-якої споруди, конструкції або механізму, що визначає її форму та міцність (наприклад, остов будинку, корабля, автомобіля).
- (Техніка) –
(У техніці) Нерухома частина електричної машини (електродвигуна, генератора), на якій розташовуються обмотки, що створюють магнітне поле.
- (Література) –
(Переносне значення) Основний зміст, структура чого-небудь, основа (наприклад, остов твору, теорії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остов, р. остова, д. остову, з. остов, о. остовом, м. остові, к. остове