ІЗОСПІ́Н, -у, чол., фіз. Внутрішнє квантове число, що характеризує адрони та описує симетрію сильних взаємодій, незалежну від електричного заряду частинок; ізотопічний спін.
ізоспін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови