ІМПРОВІЗАТОРСТВО, -а, сер. 1. Діяльність, заняття імпровізатора; здатність, уміння імпровізувати. // Схильність до імпровізації.
2. перен. Дії, вчинки, що не ґрунтуються на попередній підготовці, плані, а виконуються без підготовки, експромтом; імпровізація (у 2 знач.).