імпровізувати

1. Створювати, виконувати або говорити що-небудь без попередньої підготовки, водночас вигадуючи, складаючи в момент виконання (про музику, вірші, промову, театральну дію тощо).

2. Робити, організовувати що-небудь нашвидкуруч, використовуючи наявні засоби, без спеціальної підготовки; пристосовуватися до обставин.

Приклади вживання

Приклад 1:
Від хоралів Баха він перейшов до Ліста, після громових гуркотінь Лістових він повернувся до Баха, а тоді почав імпровізувати.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: дієслово () |