Словник Української Мови
Буква
1. Прізвище українського походження, утворене від імені Мартин, що вказує на належність або походження (син Мартина).
2. Назва села в Україні, зокрема села Мартиновичі, що існує в кількох областях (наприклад, у Волинській).
3. Історична назва колишнього села (нині у складі міста Львова) — Мартиновичі, відомого з XV століття.
Приклад 1:
А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм: «Іван Мартинович! Іван Мартинович!» А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть… – Ну, що ж із сього?
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Усюди знай викрикують: «Іван Мартинович, батько наш любий!» Зніме вгору в одній руці чарку чи ківш, а в другій шапку з голови да й репетує, що Іван Мартинович і день і ніч побивається за людським щастєм. А тут кобзарі швендяють поміж людьми, іграють на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень Пробираючись проміж купами, надививсь Петро усячини.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”