І́КЛО, а, сер.
1. Гострий, довгий, конічної форми зуб у деяких ссавців (хижих звірів, кабанів, моржів тощо), що стирчить назовні з рота й слугує для нападу та захисту. Вовк вишкірив ікла.
2. перен., розм. Те саме, що зуб (у людини), особливо передній або гострий. Усміхнувся, показавши білі ікла.
3. спец. Гострий виступ, шип або частина деталі, що нагадує такий зуб (наприклад, у деяких інструментах, механізмах). Ікла борони.