Древослів

Словник Української Мови

мовчати

Буква

1. Не видавати жодних звуків голосом, не говорити, залишатися безмовним.

2. Не висловлювати своєї думки, позиції, почуттів з якогось приводу; утримуватися від висловлювань, залишати щось нерозказаним.

3. Не подавати відомостей про себе, не давати про себе знати (наприклад, не відповідати на листи, дзвінки).

4. Не видавати звуків, не працювати (про механізми, прилади тощо).

5. Бути спокійним, не виявляти ознак активності, існування (про природу, навколишнє середовище).

Приклади вживання слова

мовчати

Приклад 1:
Проте сьогодні я не можу мовчати. Кілька днів тому органами КГБ вчинено дикий злочин — ожили зловісні примари 37-го року!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Я мусила три хвилини мовчати, щоб упоратися з собою і не зрадити себе голосом. j) У приміщенні монастиря, звичайно ж, нікого не було і нічого не відбувалося.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Професор радніший був би мовчати та тільки любуватися на ту прекрасну дівичу природу, але Володимирові хотілося балакати, і він щебетав про абищо. Дуже часто він розповідав Лаговському цікаві, на його думку, юридичні випадки, які він познаходив у «Судебнику Івана III», які торкалися поділу спадщини.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts