клинець

1. Те саме, що клінець — невеликий дерев’яний клин, застромок, дерев’яна або металева шпилька для кріплення, розколювання чи регулювання щільності з’єднання деталей.

2. Рідкісне позначення для людини, яка живе або походить із села Клинів (Клинець) або має прізвище, пов’язане з цією назвою.

3. У техніці та промисловості — спеціальна деталь, формою нагадує клин, що використовується в механізмах, інструментах або як елемент конструкції.

Приклади:

Приклад 1:
Д[обродій] Шахматов в своїй праці признає, що слаба діалектична закраска київських пам’яток толкується зовсім природно стрічею в сій старій столиці людей з різних племен і земель, що народність полян не можна розлучати від народності Деревлян, які широкою смугою покривали від півночі й заходу невеликий придніпрянський клинець полян. Але признаючи в полянах плем’я полудневої групи, тим самим позбавляють підстави теорію великоросизму чи середньоросизму сіверян, що, повторяю, являється тільки останком, пережитком теорії великоросизму полян.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 2:
Кривий міст і Клинець (частина гори, що прилягала до Верхнього Києва). Отже, найвірогідніше, дана топогра- фічна відсилка відноситься до часу його функціонування укріплення на Замковій горі – з другої половини XIV ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”