Древослів

Словник Української Мови

зуб

Буква

1. Тверде утворення в ротовій порожнині людини та хребетних тварин, що служить для захоплення, утримання та подрібнення їжі; кожен з ряду кісткових виростів на щелепах, вкритих емаллю.

2. Виступ, клин, щипець на різних предметах, призначений для захоплення, зчеплення або розривання (наприклад, зуб пилки, зуб шестерні, зуб грабель).

3. Різкий виступ на вершині гірського хребта, скелі.

4. Застаріле та поетичне позначення гострого краю, леза холодної зброї (меча, шаблі).

Приклади вживання слова:

зуб

Приклад 1:
Та тут порєдні рибі нема що на один зуб узєти.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Перекладач ставить слово замість слова, як зуб замість зуба, а тлумач, як ніжна годувальниця, кладе в рот своєму годованцеві розжований хліб і сік мудрості. Наприклад: Sese majoret orbe —«Вознесся вышше всей тлѣни, и своей»?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Iшла, а де i пiдбiгцем, та поки прийшла додому, так одно те, що утомилась, а друге — змокла як хлюща, так з неї i тече; а змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так i труситься. З лихом пополам прибiгла додому.
— Самчук Улас, “Марія”

Більше записів