1. Сильне почуття зацікавленості, пристрасті до чого-небудь; стан душевного підйому, спричинений таким почуттям.
2. Оволодіння чим-небудь, завладіння ким-небудь або чим-небудь силою, насильством.
3. Те саме, що захват (застаріле).
захоплення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
До нас спеціально заходили помилуватися цим дивом — особливо бурхливо висловлював своє захоплення Максим Тадейович Рильський. Та все це буде вже згодом, наприкінці нашого перебування в евакуації.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Захоплення чу жого міста військом агресора н0минуче супроводжувалося диким розгулом пана Ph. Для нього ніколи не існувало інших методів, крім силових.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Захоплення науково достовірними фактами у нього мириться з міфологічними та фантастичними уявленнями, нереальності яких він не заперечує, але зрештою визнає їх морально-практичну функцію, здатність бути засобом пізнання людиною внутрішнього змісту речей. На зміст філософії Сковороди справили значний вплив традиції вітчизняного письменства та філософії XVII—XVIII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |