піщаник

1. Осадова гірська порода, що складається переважно з піщаних зерен, зцементованих глинистим, карбонатним, кременистим або іншим природним сполучним матеріалом.

2. Кондитерський виріб, солодке печиво або торт, основу якого становить пісочне тісто.

3. Рідка рослина (Pisum), однорічна трав’яниста бобова культура, зерно якої вживають у їжу; також зернина цієї рослини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Великі кам’яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник — усе те валило в збиту громаду монголів, друхотало кості, розбивало голови. Кров’ю зачервонілася вода під їх ногами.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: іменник (однина) |