гонінник

[ɦoninnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Той, хто переслідує когось, змушує тікати або виганяє; переслідувач.

  2. Той, хто постійно когось ганьбить, зводить наклеп, знущається; гнобитель.

  3. (у спеціальному контексті) Той, хто займається полюванням з собаками, мисливець-псар.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонінник, р. гонінника, д. гонінникові, з. гонінник, о. гонінником, м. гонінникові, к. гоніннику

Більше записів