1. (діал.) Те саме, що колода — товстий відрізок стовбура дерева, коротка товста деревина.
2. (діал.) Великий шматок чого-небудь, груба, необроблена частина чогось (наприклад, їжі).
3. (діал., перен.) Неповоротка, незграбна, товста людина.
колоти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Потім довелося колоти. Шприців, як завше, не вистачало.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Часом приходив наймати дроворуба — пиляти й колоти дрова, а хто кликав i обiдранцiв — найбiльш переносити щось важке. Дроворуби стояли тут щодня.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: іменник (однина) |