1. Гучно кричати, галасувати, підвищувати голос.
2. Розмовляти дуже голосно, на всю силу голосу; горланити.
3. Перен. Гучно та агресивно сперечатися, лаятися; вести шумну перепалку.
горлати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Андрій тетеріє, зупиняється на півслові, а Сергєєв слухає якусь мить, що робиться в коридорі, а тоді посміхається й говорить нормальним голосом: — Як я отак буду раптом горлати й з ума сходити — не звертай уваги (а очима на двері), пойняв? Андрій «пойняв».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |